Рецепт до дня закоханих від шеф-кухаря Даріо Панізі

Склад рецепту «Брауні. Гаряче серце»

Для тіста, з якого випікаємо Брауні (тістечка круглої форми):

Шоколад екстра-чорний 200 г
Масло 200 г
Яйця 6 шт.
Цукор 200 г
Борошно пшеничне 50 г

    Для приготування «Англійського» соусу:
    Вершки тваринні 30% 230 мл

    • Жовток сирий 3,5 шт.
    • Цукор 90 г
    • ванільний цукор 20 г

    Банан в карамелі:

    • Банан 0,5 шт. на 1 порцію.

    Карамель на 1 порцію:

    • Цукор 1 столова ложка
    • Вода 30 мл
    • Ром 50 мл

        Рецепт до дня закоханих. Приготування брауні:

        1) На водяній бані розтоплюємо шоколад та масло, по трохи додаємо борошно, добре розмішуємо; охолоджуємо до кімнатної температури.

        2) Окремо збиваємо міксером яйця та цукор до утворення густої піни.

        3) Масу з шоколаду та масла (+ борошно) по трошки додаємо до маси з яєць та цукру і ретельно розмішуємо дерев’яною лопаткою/ложкою до утворення однорідної маси.

        4) Виливаємо готове тісто у контейнер, накриваємо кришкою і ставимо у холодильник на 1 годину.

        5) Беремо круглу формочку (паперову, силіконову, з фольги, але не металеву) діаметром приблизно 7 см, змащуємо її топленим маслом, посипаємо борошном, поміщаємо тісто в цю форму (до половини) і готуємо в духовці при температурі 200 градусів 10 хв (якщо форма місткістю 100 г — готуємо 10 хв; 200 г — готуємо 20 хв).

        Рецепт до дня закоханих. Приготування «Англійського» соусу:

        1) Всі складники разом ставимо на водяну баню, постійно збиваємо металевим вінчиком (не міксером) до консистенції густої сметани.

        2) В кінці додаємо 20 г ванільного цукру, розмішуємо.

        3) Охолоджуємо до кімнатної т-ри.

        Банан в карамелі:

        1) 1 ст. ложку цукру (на 1 порцію) топимо на сковорідці до світло-коричневого кольору;

        2) кладемо туди половинки банану;

        3) додаємо ром і воду;

        4) все вариться до утворення густої карамелі.

        Викладаємо на тарілку: 1 брауні, біля нього наливаємо соус, пів банана, банан поливаємо карамеллю.

        Які цукерки ми смакуємо?

         

        Сучасний асортимент цукерок настільки великий, що кондитери придумали безліч класифікацій. Нам же цікаво, які ми можемо купити в магазині види цукерок, назви яких мало відмінні у різних виробників. Спробуємо розібратися у найбільш популярних та затребуваних любителями солодощів цукерках: 
         • Карамель, до складу якої входять патока і цукор;
        • Льодяники - найпростіші у виготовленні кондитерські вироби, що отримують в результаті варіння патоки, цукру або кукурудзяного сиропу. Отриману суміш ароматизують і розливають у спеціальні форми. Назви цукерок-льодяників найрізноманітніші: 
        - Карамельні льодяники;
        - Цукерки на паличці;
        - Льодяники в паперовій обгортці;
        - М'які льодяники - монпасьє;
        - Лакричні або солоні цукерки;
        - Витягнутої або довгастої форми цукерки. 
        • Ірис, частіше званий ірисками. Таку назву їм придумав на початку XX століття в Санкт-Петербурзі французький кондитер Морна, який побачив схожість таких цукерок із пелюстками квітки ірису. Виготовляються вони зі згущеного молока, масла і цукру та містять необхідний для нормального функціонування організму вітамін В12. «Тузик», «Кіс-Кіс», «Золотий ключик», «Молочні корівки» - це все назви цукерок за радянських часів. Список ірисок тоді, як ви бачите, був невеликим.
        • Шоколадні цукерки, які розрізняють за начинкою:
        - Суфле, наприклад, «Пташине молоко»;
        - Грильяж, який отримують з роздроблених горіхів, залитих цукровим, фруктовим або медовим сиропом;
        - Праліне - шоколадні цукерки з начинкою з перетертих з цукром і какао горіхів, змішаних з коньяком або будь-яким іншим ароматизатором;
        - Лікерні цукерки містять всередині начинку з лікеру або цукрового сиропу з коньяком;
        - В цукерках з желейної начинкою під шаром шоколаду знаходиться густе ягідне або фруктове желе;
        - «Помадка» або цукерки з помадною начинкою, яку отримують з молока, патоки, вершків, цукру, фруктових наповнювачів та інших компонентів;
        - Трюфелі - елітні шоколадні цукерки округлої форми, наповнені особливим французьким кремом - ганаш. Його роблять з вершкового масла, вершків, шоколаду та різних смакових добавок. Зовнішня поверхня може бути покрита подрібненими або меленими горіхами, вафельної крихтою або какао-порошком. 

        Якісні характеристики чорного шоколаду

        Справжній, чорний, гіркий, терпкуватий та   неймовірно смачний  шоколад лежить переді мною і  спокусливо  пахне какао-бобами. І виникає питання: А чи справжній він дійсно і як розрізнити та визначити оту справжність чорноти шоколаду?

        Після прочитання багатьох матеріалів про шоколад,  самі собою склалися правила вибору гіркого натурального шоколаду. Отже, на які характеристики шоколаду  треба звернути увагу?

        • Варто уважно  прочитати склад  шоколаду. У складі натурального продукту не повинно бути таких компонентів, як:

        - масло: соєве, соняшникове, пальмове,

        - замінник какао-масла,

        - какао-порошок, який виготовляється з макухи какао-бобів (тобто з бобів без масла, так як воно вже вижато),

        -рослинні жири,

        - ароматизатори.

        До складу справжнього шоколаду входить какао-масло, про що має бути напис на обгортці.

        • Термін зберігання. Натуральний шоколад може зберігатися майже 6 місяців, але не більше 8-ми місяців. Більший термін придатності на упаковці говорить про те, що перед вами ненатуральний продукт, в якому є вміст консервантів і антиокислювачів.
        • Смак. Навіть коли склад продукту не викликає сумнівів, все одно варто перевірити натуральність шоколаду на смак, так як не всі виробники сумлінно заявляють вміст. Справжній шоколад відрізняється тим, як він тане на кінчику язика, бо справжня плитка приємно тане в роті, тоді як ненатуральна плитка в’язка, липне до зубів, утворюючи « плівку», відчутні крупинки в консистенції.
        • Звук розламування плитки. Якщо розламати плитку гіркого натурального шоколаду, то чути відповідний хрускіт, якого немає кондитерська плитка, менш тверда за консистенцією.
        • Здатність і швидкість танення. Якщо ви хочете приготувати справжній гарячий шоколад, то без проблем визначите, якої якості  продукт перед вами. Кондитерські плитки неможливо розтопити, вони згортаються, прилипають до поверхні посуду і не мають густої консистенції.
        • Поверхня плитки. Якщо ви купуєте шоколад на вагу, не знаючи його склад, зверніть увагу на його поверхню, яка повинна бути гладкою, блискучою і рівною, без будь-яких нальотів і підозрілого кольору. Несправжній шоколад містить білкові або соєві продукти, поверхня плитки світліша і матова, ніби її відшліфували перед обгортанням.
        • Вартість. Якщо шоколад коштує недорого, то ймовірність його справжності низька (за винятком передсвяткових акцій або реклами). Варто враховувати, що склад справжнього шоколаду не може здешевлювати його вартість, так як натуральні інгредієнти мають відповідну ціну. Ось і всі основні ознаки справжнього шоколаду, знаючи про які ви зможете насолоджуватися цим смачним продуктом! Бажаємо вам ніколи не помилятися, обираючи все тільки найкраще!

         

         

         

         

         

         

         

         

         

         

        Шоколадно-літературні мандри…

        Шоколад уже давно став тим звабливо-спокусливим та гурманно- витонченим десертом, що можна створити слоган: « Скажи мені, який шоколад ти смакуєш, і я скажу хто ТИ» wink
        А ще шоколад у багатьох літературних творах став невід’ємним учасником сюжетів, бо щоразу герої літератури тамують свої бажання саме гірким шоколадом, і неважливо, чи це ціла шоколадна плитка, чи це лиш кубик цієї смакоти)
        Давайте разом відправимося у шоколадно- літературну подорож, щоб відчути вагомий статус шоколаду у житті героїв літературних творів.
        *** 
        Зима пробуждает аппетит. Пока на улицах лежит снег, шоколадное пирожное — лучшее лекарство.
        Эрих Мария Ремарк. Тени в раю
        *** 
        — Что вы исповедуете?
        — Шоколад!
        Шоколад (Chocolat) (2000)
        *** 
        Шоколад — это не заменитель любви. Любовь — это заменитель шоколада.
        Миранда Ингрэм
        *** 
        Сила — это возможность разломить плитку шоколада голыми руками и потом съесть только один ее кусочек.
        Джудит Виорст

        *** 
        Есть нечто магическое в процессе преобразования шоколадного сырья в лакомое «золото дураков», волнующее воображение обывателя. Возможно, даже моя мать оценила бы мой труд. Работая, я дышу полной грудью и ни о чем не думаю. Окна распахнуты настежь, гуляют сквозняки. На кухне было бы холодно, если бы не жар, поднимающийся от печей и медных чанов, если бы не горячие пары тающей шоколадной глазури. В нос бьет одуряющая, пьянящая смесь запахов шоколада, ванили, раскаленных котлов и корицы — терпкий грубоватый дух Америки, острый смолистый аромат тропических лесов. Вот так я теперь путешествую. Как ацтеки в своих священных ритуалах. Мексика, Венесуэла, Колумбия. Двор Монтесумы. Кортес и Колумб. Пища богов, пузырящаяся и пенящаяся в ритуальных чашах. Горький эликсир жизни.
        Джоанн Харрис. Шоколад
        *** 
        Вы знаете, что шоколад способствует выработке эндорфинов. Создаёт ощущение влюблённости. Хи.
        Чарли и шоколадная фабрика (Charlie and the Chocolate Factory
        *** 
        Исследования показывают, что шоколад любят четырнадцать человек из каждых десяти.
        Сандра Бойнтон
        *** 
        Ничто так не отпугивает ночные кошмары, как горячий шоколад и крепкие объятия.
        Нил Гейман. Коралина
        *** 
        Аэлина махнула рукой в сторону коробок с вкусностями на столе.
        — Ты привезла шоколад, теперь ты мой новый любимый человек. <..>
        — Ночь скоро, я проберусь сюда, и мы могли бы вместе поесть шоколадные конфеты, пока меня не вырвет.
        — Мы такие изысканные, благородные дамы.
        Сара Дж. Маас. Королева теней
        Аэлиналеди Лисандра
        *** 
        Шоколадная пицца — вот что бы сейчас нам помогло. Давай достанем её?
        Будь классным, Скуби-Ду! (Be cool, Scooby-Doo!)
        Норвилл «Шэгги» Роджерс
        *** 
        Я пойду за шоколадкой, потому что я действительно расстроен.
        Отбросы / Плохие (Misfits)
        *** 
        Зачем людям кокаин, если каждый день можно есть шоколадные торты?
        Ирвин Шоу. Хлеб по водам
        *** 
        Не хочу видеть, что будет, когда Маяка узнает, что её шоколад украли. Не люблю ужастики.
        Тебе не уйти (Hyouka)
        Ореки Хотаро
        *** 
        — Хорошо эклерам...
        — Чему? То есть почему?
        — Потому что они в шоколаде.
        Наталья Косухина. Другой мир. Хорошо там, где нас нет
        *** 
        Как медленно порой течет время, или как быстро иной раз все в жизни может переменится, или как, когда все прочие средства испробованы, помогает обычная шоколадка.
        Сара Эдисон Аллен. Сахарная Королева
        *** 
        Шоколадка — это почти изысканное лакомство, а у кофе — вкус надежды.
        Джеффри Линдсей. Деликатесы Декстера
        Декстер Морган
        *** 
        — ... Я плохо соображаю, не могу пошевелиться. Должно быть, это и есть паника.
        — Вот, возьми шоколад.
        — Он поможет выработать адреналин?
        — Нет, но он вкусный.

        ЧОРНИЙ ШОКОЛАД ПРОТИ НОЧІ

        Коли за вікном чорна ніч зимової пори, незважаючи на брудно-білий сніг навколо, чомусь несподівано хочеш чорної кави. Зазвичай чорна кава потребує в компанію розумних людей, а посеред ночі таких співрозмовників немає, лиш книги і тоді їх заміщує чорний шоколад, щоб мізки сприймали та легко засвоювали те, що читаєш. От і виникає ідея написати про той чорний-чорний шоколад…
        Історій і легенд, пов'язаних з шоколадом, безліч. Зараз вже ніхто не назве точного місця і часу його виникнення. Вважають, що першими взнали та ретельно берегли таємниці смаку шоколаду індіанці майя, які жили на березі Мексиканської затоки. У цього племені був особливий бог, який розпоряджався какао-бобами, бо на той час їх вважали валютою. Зернам божественного плоду, які називали «какаксолата», приписували всілякі доброчинні, навіть містичні властивості. Вчені це пояснюють тим, що стародавні мексиканці виявили стимулюючі властивості шоколаду.
        Плоди шоколадного дерева неймовірно гіркі, і пройшло чимало часу, перш ніж люди досконаловивчили секрет приготування шоколаду. Вживали «священний» напій лише обрані, ті, хто перебував на вершині соціальної вертикалі. Вожді племен пили напій "чоколатль" ( "choco" - гіркий, "atl" - вода, що додається в какао) з золотих келихів. Вождь ацтеків Монтесума був просто на вершині блаженства, коли пив шоколад, і зазвичай його денна порція шоколаду складала 50 келихів.
        Європейці вперше дізналися про незвичайний напій в XVI столітті, коли великому мандрівникові Христофору Колумбу інки запропонували в подарунок чашу з шоколадом. Він стримано відмовився від подарунка, не зумівши оцінити його. Зате соратника Колумба Ернандо Кортеса можна вважати головним популяризатором шоколаду, оскільки саме він першим приготував напій за рецептом інків. Скуштувавши цей напій вперше, іспанці вирішили, що він занадто гіркий та додавали в нього тростинний цукор.
        Коли в 1519 році Кортес вперше ступив на землю ацтеків, його прийняли за бога. У чаші з золота йому піднесли паруючий незвичний напій з відварених какао-бобів зі спеціями, перцем, медом, збитий до піни. Це і був перший шоколад, який спробували іспанці-конкістадори. Поступово вони звикли до незвичайного напою, замінивши перець ваніллю. Для посилення аромату іспанці додавали в шоколад мускатний горіх і цукор.
        Уже через вісім років, у 1527 році Кортес привіз до Іспанії досі невідомі помідори, квасолю, картоплю, кукурудзу, тютюн і свій улюблений напій - пінистий, густий і схожий на сироп шоколад.
        В Іспанії дуже швидко виникла мода на «шоколат», його неодноразово споживали протягом дня. Для інших європейських країн секрет напою інків став доступним лише через півстоліття. Іспанці ревниво зберігали рецепт чудового напою протягом майже століття. В 1587 році британський корабель захопив іспанське судно, завантажене бобами какао. Капітан вважав боби зайвим на непотрібним вантажем та віддав наказ викинути какао-боби за борт.
        Величезні податки на какао-боби зробили напій насолодою для обраних. Шанувальниками шоколаду стають король Іспанії і його сестра. В результаті династичного шлюбу 25 жовтня 1615 року Людовика XIII з інфантою іспанського двору Анною Австрійською Франція дізнається смак шоколаду. При дворі з'являються перші «шоколадофіли» і «шоколадофоби». 
        Однією з шанувальниць смаку шоколаду стала Марія Тереза, дружина Людовика XIV. При дворі говорили, що король і шоколад - це дві її пристрасті в житті. Шоколад входить в моду при дворі, тому встановлюють графік подачі його при дворі, а саме: понеділок, середа і четвер ним смакуватимуть в королівському салоні.
        Людовик XIV дозволяє Давиду Шайу відкрити перший магазинчик, в якому велася торгівля «шоколадом». За Людовіка XV починається виробництво шоколадних цукерок, драже, пастилок - це вже була революція, так як раніше його тільки пили.
        Шоколад в той час був високовартінсним, так як його обробляли традиційним ацтекських методом: робочі дробили боби, стоячи на колінах. З'явилися численні підробки, коли в мигдалеву масу додавали незначну кількість какао і видавали ласощі за шоколад. Саварі написав в 1740 році, що в Парижі найгірший шоколад в Європі.
        У 1770 році Марія-Антуанетта вступає у шлюб з Людовіком XVI і приїжджає до Франції зі своїм особистим «шоколатьє», при цьому ввівши при дворі нову посаду -- «шоколатьє» королеви. З'являються дивовижні сорти шоколаду: з орхідеями - для додання сил, з квітами апельсина - для заспокоєння нервів, з мигдальним молочком - для кращого травлення.
        Рекламу шоколаду друкують в газетах і журналах, на афішах. У XIX столітті починається масове виробництво шоколаду. Кавові дерева вирощують в Африці португальці-колонізатори. У 1802 році навчилися робити шоколад у вигляді плиток. Кажуть, що цей метод винайшов учень шоколатьє в Турині, Франсу-Луї Кайе. Виїхавши з Італії в 1819 році, він створив першу шоколадну крамницю Швейцарії, в місті Веве.
        У XVIII столітті шоколаду приписували здатність виліковувати лихоманку, катар шлунка і навіть продовжувати життя. У XIX столітті плантацій какао в усьому світі стає все більше. Ціна на боби значно знизилася, так що шоколад став популярним і цілком доступним.

        Сторінки